Ой спать мені не хочеться, І сон мене не бере, Що нікому приголубить Молодої мене. Нехай мене той голубить, А хто мене вірно любить; Нехай мене той займає, Хто кохання в серці має. Ох, ох, ох, ох! Хто кохання в серці має.
Ой з-під хмизу на піч лізу, А по хаті луна йде; Ой хто ж мене вірно любить, То й на печі знайде. Я на піч, він за мною, Укриюся з головою: — Одчепися, препоганий, Цілувати незугарний! Ох, ох, ох, ох! Цілувати незугарний.
Шар, мати, капустицю, Шар, мати, буряків, Жаль мені покидати Чорноморських козаків. Пусти ж мене, моя мати, На вулицю погуляти, На вулицю погуляти, Коли хочеш зятя мати. Ох, ох, ох, ох! Коли хочеш зятя мати.
Я ж в морі купалася, Ой я в воду попалася; А я море перебреду, Яка була, така й буду. Біс біду перебуде, Одна згине, десять буде; А я море перебреду, Яка була, така й буду. Ох, ох, ох, ох! Яка була, така й буду.