втомлений, витканий і недопитий без тебе день завжди спраглий, неситий без тебе ніч уже вкотре невиспана без тебе я надто довго – немислима час, наче голос, без тебе простуджений коли біжить так повільно - спаскуджений відстань між нами примножена снами грію любов я вином і листами гріюсь без тебе, тебе обіймаючи серцем і тілом, високо злітаючи… сніг, що без тебе наважиться впасти мені під ноги чи на повіки буде приречений швидко пропасти до сходу сонця, можливо, навіки.