Закривати обличчя руками
І прогіркло-терпкі допивати останки весни
Зігрівати місця, де колись каблуками
Ми топтали стежки.
Забувати п’янкі вечори
І тривожні ховати в кишеню ранки
Лиш легкі твоїх слів рукави
Опускати на очі, немов фіранки.
Залишати гарячі сліди
Перед тим обпікати п’яти
І одквітлих думок пелюстки
Як у теплі краї проводжати.
Відпускати тебе до зими
А до завтра уже не знати
Руйнувати квапливо мости
І нові власноруч будувати.
Ірина Мороз (с)
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1