Ірина Мороз - Замкнуте коло | Текст песни

• Тексты песен
• Ірина Мороз
• Замкнуте коло

грізні мої думки і ця невизначеність, що так набридла, як запах
який ненав’язливо корчить із себе твого тимчасового власника
а ти бережеш той парфум, як останній
і зволікаєш усе, зволікаєш…
сумніви ці безкінечні, затяжні докори, відчай розмитий і обережність,
яка ніби в перший політ, але вправно і впевнено
вкотре збиває з ніг
знай, я залежна
знай, я настільки збентежена,
що навіть видих і вдих – наче дика невпевненість
що навіть сон до опівночі – завжди невиспаність
що навіть ранок удосвіта – тихий і звичний вже
як мовчазний співрозмовник
і так втомило мене таке замкнуте коло
так втомило мене
пересипати з пустого в порожнє і ці щоденні нові слова
різних мов любові, які не встигаю вивчити
й всі ці знання, що горою до звершень нових накопичуються
тиснуть й нерідко вилазять боком
паузи ці – то короткі, то довгі – лише провокують ховатись
і ця закритість – це ніби новий лейтмотив
новий епізод
щоб назад не вертатись.


Ірина Мороз еще тексты