запах зими в перемішку з твоїм
в’ївся в мої перестуджені будні
я протестую.
не сплю і не їм
як і торік, в листопаді чи в грудні.
грію долоні, себе видихаючи
і за тобою, омріяним, сильним
тихо іду, ледве землю торкаючи
і стережу своїм поглядом пильним.
ти спантеличений.
стишуєш кроки.
знай,
як покличеш -
я уже тут.
перенасичена.
бережу спокій,
а у руках моїх квіти ростуть.
Ірина Мороз
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1