коли я дивлюся на тебе довго
спиняється час вздовж моєї осі…
тоді вже несила тікати чи бігти
шалену долати себе у собі
таїти, що встигну
і правду застиглу
ховати під нігті
кусаючи лікті
сухою іти крізь дощі вже не літні...
чекати на сонце, коли в зеніті
бо очі твої - у моїй орбіті
а магія снів - у чужому світі...
та все, що невпинно приносить осінь,
тобі віддаю навмання-наосліп
нанизую запах твій на волосся
бажання стискаю в холодній руці...
лишилось сказати: «досить»
і знову прийдуть дощі.
а ти не прийшов досі -
не прийдеш і навесні.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1