те, що я мала б тобі розказати видати поглядом, жестом, слізьми тисячу слів показати на пальцях чи заховати десь між грудьми - я не відкрию нізащо зникну поміж людьми на переходах хіба що ниць упаду коліньми світло ввімкну у кружальцях щоби лише перейти з ночі у день чи з дня у ніч чи з тебе в себе і віч-на-віч кожне вагання втопивши безжально мчати до тебе мчати негайно страх перед тим перескочити, вбити ніжно на тебе дивитись-просити твоїх плечей доторкатись благально слова не мовивши й наче прощально часу діждати і не без мук світ свій віддати до твоїх рук.