Ірина Мороз - Ти назавжди у моєму волоссі | Текст песни

• Тексты песен
• Ірина Мороз
• Ти назавжди у моєму волоссі

руки німіють від вбивчого холоду,
пальці квапливо щось потай виводять.
я валюся з ніг від любові і дикого голоду,
зайві слова переправи між нами зводять.
ти такий теплий, коли смієшся.
такий нестерпний, коли тебе кличе безодня.
з твої долонь можна пити, але не нап’єшся,
з твоїх долонь можна жити, та це беззаконня.
на твоїх плечах можна солодко спати
бодай годину, бодай до ранку.
рельєф твого тіла напам’ять знати,
всі грані і тонкощі до останку.
бо ти такий ніжний, як мені снишся,
такий близький, як до відчаю осінь.
я некерована. мені досі здається,
що ти назавжди у моєму волоссі.

Ірина Мороз

Ірина Мороз еще тексты