а знаєш, тримати тебе за руку – це ніби поволі ставати тобою робити ті самі кроки, любити ті самі книги і пити ту саму каву а знаєш, дивитись у твої очі – це знову хотіти на море таке осіннє, таке спонтанне… де всі мої мрії, всі мої плани, всі мої правди і справи - такі мізерні, такі банальні мені так потрібні ті хвилі й хвилини з тобою там, де ми справжні бо завше бракує того, що тримає нас в тонусі, в надто важливій і невідкладній гармонії з світом бо завше бракує того, хто незмінно цілує нас на ніч так ніжно і так невимовно тендітно, щоб не розбудити… мені так цікаво, чи вмієш ти жити чи хочеш і можеш бути достатньо відкритим чи любиш своє ім’я і чи знаєш, про що я найбільше мрію наскільки сьогодні твоя і наскільки тебе розумію... а знаєш, тримати тебе за руку – це ніби прийти на детектор правди казати все точно і чесно, але запинатись на кожному слові мені так потрібні ті хвилі й хвилини з тобою там, де ми справжні мені так потрібно бути з тобою на морі.