й хоч в мене розбите серце зламані крила, збиті коліна, витерті пальці, списані стіни твоїми руками вибиті вікна, мокра підлога і двері покладені збоку ніби на випадок втечі – як вихід для когось одного але не для двох - я звикла іноді краще піти ніж залишитись жити наче у клітці і вигляд робити, що усе добре що усе добре й покусані лікті ховати подалі від всіх цікавих від всіх допитливих Боже, як добре - бути з тобою - легко, як вдома тепло, як влітку нестерпно й гірко наче у спеку пекельну без води й вітру і так повторно весь час повторно і скільки? ще говорити, що ти мої ліки, ти моє море свіже повітря, радощі й втіхи тихо розлиті, наче вино і я бути пити тебе бути пити тебе буду пити д о в г о…