коли ти просив почекати на тебе,
побути ще трохи, щоб ти прийшов -
я й гадки не мала, що ти до мене
стирав тоді колір своїх підошов.
я й гадки не мала, що ти міг спішити,
забувши пасок і коричневу куртку,
для мене опівночі сонцем світити,
щоб перелити тепло в мої руки.
коли ти казав, що вже час говорити,
що годі мовчати собі у докір,
я не припиняла тебе молити
і спрагло питати «чому і доки».
я й гадки не мала, що розумів ти
так достеменно усі мої страхи.
я не припиняла тебе хотіти -
ти не припиняв мене зупиняти.
Ірина Мороз
Ірина Мороз еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2