ніч густа і темна, наче пелена увійдеш – потонеш, щезнеш, задихнешся. я стою навпроти, я стою одна не прийдеш - не зможеш дотягтися й серцем. я стою невтомно - темінь затяжна мерехтить судомно, наскрізь ріже плечі. мої ночі томні, мої сни без дна й вірші безсоромні провокують смерчі. хоч думки законні, знай, я не спроста стискую в долонях все, що сіє вечір і слова бетонні стримую в устах щоб вони не стали приводом для втечі.