я така дуже твоя я така дуже тобою щойно зігріта, та досі стою, де мете і спантеличена крию в плащі, за спиною теплі слова і лиш третю частину тебе. я не захищена тільки ступаю до бою, зброю складаю ще мить - і торкнеш мечем перенасичена марю снігами й весною дихаю поруч так вільно і хочу ще голосом рівним, з тобою чарівним разом чекати, аж поки сповна стече час непокірний, до болю безмірний знаєш, так мало мені тебе тут, де між днями, чужими містами всього замало, бо ти - це все.