Ірина Цуканова - Мати | Текст песни

• Тексты песен
• Ірина Цуканова
• Мати

Із-за обрію над полем сонце випливало,
А на полі спозаранку мати жито жала.
Та й звернулася до сонця, та його питала
Про єдиного синочка, що з війни чекала.
Ой ти, сонечко, ласкаве, ти нас зігріваєш
І з гори ти нашу грішну землю оглядаєш.
Усе бачиш, усе чуєш, все на світі знаєш.
Де синочок мій єдиний, чи мені підкажеш
А на полі біля жінки той сусідка була,
Як зверталася до сонця взяла i почула.
Так спитала що ти кажеш, чи може забула,
Що пройшло уже пять років, як війна минула
Як живий був твій синочок, чи б не повернувся
Чи гадаєш ти до дому стежки він забувся
Чи ти думаєш саму б тебе він полишив
Певно, десь у бурян вiн голову схилив.
Також поруч жито жав чоловк сусідки,
Та дуже йому жаль стало то жінки.
Вiн промовив до дружини облиш бідну мати,
Бо від горя може легко розуму не стати
- Зовсім я не божевльна - мати їм сказала, -
Нащо кажете, що вмер він хіба ж я не знала
Через те, що він не поруч, то вже ж не любити
В моїм серці мій синочок завжди буде жити
- Він для мене подих вітра, що ласка обличчя,
А струмок бринить, немов, голос його кличе,
А ріка блищить на сонці то усмішка сина.
Не утрима ніколи рідного могила

Ірина Цуканова еще тексты