Вітер... Злива... Безсоння... Гасне літо зелене, Падають на підвіконня Жовті долоні клена, Серце щемить від болю, Вмиті безсонням очі, Я, а поряд зі мною Чорна безодня ночі.
Приспів: Запалю свічу з віком віч-на-віч, Запалю свічу, щоб здолати ніч, Запалю свічу у тривожний час, Помолюсь вогню, щоб вогонь не згас.
І, наче вщухає злива, І небо тяжке світліє, Полум'я свічки тремтливе Долоні і душу гріє. Всупереч ночі злої Тихий вогонь сміється, Від свічки цієї малої Ранок новий займеться.