Він злітає понад горам і на землю тінь кидає Він шукає здобич останню, він сьогодні помирає Крила палить гаряче пломіння Він не звик під сонцем літати Він не встиг лишити насіння Так не хочеться помирати
Приспів: Якщо сонце спалить крила Він розтане як хмара в небі Бо у крилах драконів сила Бо дракони живуть у небі Бо дракони рахують зорі І знайомі із Яворитом І вони засинають у морі І ховають крила від світла Бо дракони живуть у небі Бо дракони рахують зорі І ховають крила від всітла Засинаючи зранку у морі
Жив цей красень під землею, службу ніс він Чорнобогу Кожну ніч злітав він у небо і шукав там свою дорогу В місячнім світлі сяяли крила Очі горіли як два смарагда Доки у небі він має силу Доки летить він знає правду
Приспів
Та чому ж так хочеться сонце йому зустріти? Та чому ж так хочеться інше життя прожити? Десь у світлі під сонцем, а не в темряві ночі Знає він, шо загине, але він так цього хоче
І побачити світ в якому йому не жити І побачити в чистому полі яскраві квіти Подивитись в глибокі зелені дівочі очі, закриті щоночі Знає він, що загине, але він так цьго хоче
Ось вода на морі скипіла, розступилися чорні води І у небо синє злетіло дитя темряви, чорна врода Спалахнули очі смарагди І побачив він чисте небо Зрозумів він, що знає правду Іншого щастя йому не треба
Сонце спалило крила Він розтанув як хмара в небі І закрились смарагдові очі Не злетить він у небо цієї ночі