Крізь холодні і темні часи
Піднімається сивий туман
У кривавих краплинах роси
Відбивається місяцю стан
Твій мозок і тіло
Заповняє пітьма,
І твої білі крила
Чорний морок лама!
Серед темних розритих могил
Я блукаю, мов привид вночі
На тополі сидить чорний крук
І про смерть і життя щось кричить...
Ти підеш у землю,
Небо втратила ти,
І сонце для тебе
Вже не зможе зійти!
Чиїсь холодні пазурі
Впиваються у тіло,
Очі заповняє дим,
Все не так, як я хотіла,
Світло у твоїй душі
Знищу у вогні гарячім,
Все так, як я хотів,
Ти кричиш, і гірко плачеш!
Тіло матері-землі
Розривають чорні руки,
Піднімаються з могил
Ті, що вмерли від розлуки,
І блукають уночі,
Біль тримаючи в долонях,
Крук на дереві мовчить,
І у жилах кров холоне...
Світло у моїй душі
Наче гострий білий клик,
Розриває тіло ночі,
Тишу наповняє крик...
Ірій еще тексты
Другие названия этого текста
- Ірій - Легенда (0)
- Iriy - Легенда (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2