Може, та що коли серце розкритись не хоче Розплющити очі свої не поможе й латаття білого цвіт Мрія, солодким нектаром затьмарить повіки, Даремно коли без любові у світі в нікуди ступаєм слід
Приспів:
Без неї, море підіймає свої хвилі З ними ми боротися не в силі Бо вони торкають наші крила
Без неї, від землі до неба відірватись Полетіти вже не повертатись Бо яке ж життя коли без неї….
Його нема, його нема-а-а-а Його нема, просто його нема.
Сон, навіває сьогодні думи холодні З темної ночі виходити хоче те що залишиться завтра нам, Там, цей вітер тривоги в далекі дороги Покличе не скаже про те що чекає за рогом театру драм