Довбонуло музло і усіх понесло, Бо живої струни торкнулось воно, Надибали: хап! – і торкнуло нас, Розв’язалися ноги та кинулись в пляс. А за ними одразу руки і тіло, В голові завертілось і в мозку загуділо. Скубонуло добряче, зарябіло в очах І манера дебіла замінила мій страх.
Манера дебіла, манера дебіла Нами володіла манера дебіла, Манера дебіла закохала всіх, А це означає, що буде успіх! Манера дебіла, манера дебіла Нами володіла манера дебіла, Манера дебіла поєднала всіх, А це означає, що буде успіх!
Шнирі замутили прикольнії шняжки, Щоб на них запали мілашки. Пускаючи в хід зелені бамажки, Вони не ховали злодійські замашки. З ними поруч, хитаючи задом, Модні телички вбивали поглядом І доволі, мило попиваючи текілу, Усі відчули манеру дебіла.
Манера дебіла, манера дебіла Нами володіла манера дебіла, Манера дебіла закохала всіх, А це означає, що буде успіх! Манера дебіла, манера дебіла Нами володіла манера дебіла, Манера дебіла поєднала всіх, А це означає, що буде успіх!
Впивалися у вуха довбані звуки, очі фіксували небачені глюки, Мене зачепило й поволокло, Туди, де прикольно, туди, де світло. Пограй зі мною сонячний промінець, Я відчуваю, що це ще не кінець, Давай, зроби так, щоб мене засліпило, Щоб мною володіла манера дебіла.
Приспів. І усіх понесло! Брігідон, брігідон, брігідон. М’ясо, м’ясо. Дрігідон, бріг-брігідон, рігідон.