"Зупини час" (2012 год,альбом "Перетворися на зброю")
А може так не треба, чи варто зупинитись на мить або заплющити очі та вниз не дивитись Не хочу стати я сірою тінню безмовною з холодними стінами думками ділитись До самої прірви, до згубного краю ступаю, ногами міряю страх Та я ще не певний, чи знову повірю словам, що тремтять на губах:
Зупини час. Скільки лишилося нам? Прожени біль. Знову між нами стіна...
Зачинені двері, застиг погляд на стелі, так дивно, як лунко годинником тікає пульс І не так вже й цікаво, що стане відтепер, і не важливо не скільки чи впаду або зірвусь До самої прірви, до згубного краю ступаю, ногами міряю страх Та я ще не певний, чи знову повірю словам, що тремтять на губах:
Зупини час. Скільки лишилося нам? Прожени біль. Знову між нами стіна...
Мій біль стане стіною, спробуй розбити, якщо є сили Не зупинили, час тікає, ще ближче до прірви, а ми не змінили нічого, Лишилася крихта остання до згубного краю, не вірю, не знаю... І далі ступаю, на жаль, не помічаючи сенсу, наче згасаю.