Покійний дід Толя казав, дуже хоче в СССР, ЗСР був великий, а Україну хтось на дві роздер. Мій тато, взагалі, якогось рветься в Польщу, Сусід мріє про Італію, або Угорщину Кума Надія, не проти поїхати в Німеччину Говорить, там акторкою кожна жінка стати приречена. Дядя Коля їздив в Москву, заробляв свої мільйони, Поки одного дня, його не привезли вперед ногами. Друг каже:"Вигідніше їздити в Америку, там бездомні живуть краще наших міліонериків". Словом, всі тікають з України, як миші з корабля Хоча не всі, лишаються чиновники і їхні клоуни Перші забуваються і між собою срутся, другі не втрачають шансу, над ними сміються Ну просто клоунада Хоч стій, або хоч падай Клубочок котиться... Куди поткнутись вгадуй
Ласкаво прошу в мій світ, Ласкаво прошу в Україну...
Я чув є люди, Вони звуться патріоти Зранку на роботу, Ну а ввечері з роботи. І так кожний день протягом свого життя Одна відпустка, одна зарплата - повна нудьга! Я не патріот, та живу за таким же графіком Їжджу на роботу не власним,а міським транспортом. Вдягаюся на базарах,а не в дорогих кутюр'є. Їм чорний хліб і сало, якщо на нього гроші є Маю мрію - дожити до внуків і вийти на пенсію, А потім вийти списання як застаріла демо версія. Не один я із цією мрією ввечері лягаю спати, не один я прокидаюсь вранці з метою щось змінити. До кінця лишилося рівно чотири рядки І етикет говорить, і сказано "треба робити якісь висновки", І наші сьогодні висновки "кому потрібні правила" Все буде так як є, Мої слова на тебе враження ж не справили... На жаль,не справили...