Роман Миронов - Горизонт | Текст песни

• Тексты песен
• Роман Миронов
• Горизонт

Холод стримував біг крові, поки ти дозволяла мені
насолоджуватись сакральною глибиною своїх очей

Недоторкано-таємничий погляд не давав і шансу заснути у виріях
надпрозорого дихання, що непомітно підштовхували
холодні від очікування долоні до шовкових долин

всі дороги сходилися на вигинах кришталевих рік,
які не припиняли кричати про допомогу,
бо знали, що лише ти вміла наповнювати їх спокоєм

Ця спокуслива манера мовчати надавала небесам ідеї
що кожною краплиною стікали по твоєму горизонту

я просто стояв на зупинці

ти ж розчинялась

(у небі)