Роман Миронов - Евелін | Текст песни

• Тексты песен
• Роман Миронов
• Евелін

Кохана вітрів, ти плодиш нерівності вулиць,
Широкі проспекти викопують сиву красу -
Твій стяг до свободи, ти шрамом об неї запнулась,
Зідравши всю пам'ять, надщерблену тишею суть,

Твій біль на землі, його вже повільно несуть.

Ти раниш провулки, смертельно сумна і картата,
Строкатим плачем розриваєш кремезну журбу.
Війна розібрала і маму стареньку, і тата,
І брата, сестру, і тебе би живу-неживу

Ковтнула кістлява, та з кров'ю ти ще на плаву.

Це твій тяжкий хрест, хто виніс його - давно щез:
Мільйони безликих, багнетом пробитих імен.
Тримаєш в долоні стежки до закритих небес,
Дві кулі в нозі, та обличчя лускате, німе

Цю старість приймé, а серце - різьбою навхрéст:

На ньому - усі... без надії,

без...

Роман Миронов еще тексты