Білі ангели болю вішались,
Пролітали, розрізані вдвоє.
Небеса опадали вишнями,
Витікаючи з них журбою.
Чорні руки, і завжди зламані,
Їм тепла би й чогось іще.
Ангел щемно вмирає хмарами,
Захлинаючись під дощем.
Нижче болю лунають спогади,
Бо на серці вже не пече.
Лиш молитва, любов'ю сповнена,
Виливається із очей.
Роман Миронов еще тексты
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1