заточи мене лезом помри і воскресни проклинай мене вірою в пожовклих листах ми разом помремо немов би амеби ми обоє на небі теорема проста
ти втинаєш намисто я потопаю навмисно під ногами любисток я тебе полюбив так але все ж заточи мене вміло щоби кров побіліла ніби з вітру каміння ніби з неба слова
ідемо в заплави ніби дощ той наплакав і стікає по вікнах немов би в повіках проростає трава я ковтаю залізо ніби рану розрізав хтось рано встанемо вдосвіта у неба любові попросимо і підемо тихо щоб ніхто і не знав
але все рівно зійдемось ми вправно ніби метали наплавимось і вмиратимуть в прірві горизонти розірвані нам знову не спиться ці сни зіткані спицями добав перцю в любов насип cолі і спеції ми воскресаємо