будь ласка не говори зараз нічого будемо дихати тишею будемо пити погляди серпневих світанків будемо ковтати кулі від болю і пігулки від часу нажаль у нас закінчився тютюн скоро світатиме а ти тремтиш як струна
невміло обіймаємось із краплями дощу розсікаємо очі слізьми і серпень ще колись перекриє нам доступ до кисню я знаю зачекай ще сьогодні буде воскресіння весни і музика навмисно гратиме вічно от побачиш
мені б цінувати тебе понад усе й цілувати навмисно без жодного на це попередження стискати твої плечі але щораз по-іншому щоб завжди було не так як учора отож молися відверто твій бог у тобі а ти його течія
апатія роз'їдає нутро а пам'ять не лічить провин не бачить нічого не потрібно думати потрібно відчувати ковтаємо кулі від болю і пігулки від часу відчалюю але не прощаючись