ти можеш безпричинно годинами а то й цілими нескінченностями вдивлятись у заглиблені згини у моєму тілі у затонулі кораблі у кратерах очних і знову із новими силами втомленими прокидатися щоб продовжити вдихати тепло воно завши було поряд просто трималося осторонь набравши між пальці безглузду мовчанку
клаптями вірності вписуєш своє ім'я і досвід у ще одне простуджене серце у ще одне маленьке життя яке приймає тебе із відкритим навстіж болем а також із усіма його втратами травмами й траблами тому ти бери до уваги усі ці весняні депресії усі ці зворушливі закоханості й відвертості і починай заново любити й вірити шукаючи знайомі рухи й вібруючі інтонації бо це те без чого не можна жити тому об'єднуємось у одне єдине ціле
солодких тобі сновидінь до завтра до сьогодні а зранку чай або кава? поглянь ми чайками стали вулканами каменем в морі чайками в небі все рівно солодких тобі сновидінь не сумуй друже просто у весни горло простуджене весна у дворах роздає всі коштовності поглянь весна у горлі бешкетує протягами потягами мчиться повз наші життя не хворій на відвертість не хворій на любов