Роман Штігер - ніжність і дощі | Текст песни

• Тексты песен
• Роман Штігер
• ніжність і дощі

вона любила похмурі затінення
що лежали за деревами і будинками
теплі протяги його видихів
а також лежати у солодкій росі
яка от-от воскресне від поцілунку
сонячного проміння

зранку він ішов тихо і втомлено
а повертався із наближенням близькості
волосся її пом'ялось
від вітру мов постіль у ліжку
і ніжність проступала у його руках
ніби під очима трухляве каміння

тіло її витрушувало запахи
мов свіжі змелені спеції
кров рухалась і вібрувала
наче шкіра яка відчуває
швидкоплинне наближення доторку
його невагомих поглядів
які світили у неї рентгенами

ти народжуєш пізно цю відданість
ніби пліснява яка з'являється боязко
від надмірної зволоженості під очима
дощі
і ніжність
ніжність
і дощі
ми разом приросли
ніби із одного серця
ніби з однієї крові
ми любимо
а отже ми живі

Роман Штігер еще тексты