я хочу думати про хороше пришли мені свою усмішку поштою я ж багато не прошу у мене руки у шрамах зношені
я хочу солодкого натще вітру в кишенях і слів незавчених я вірю у правду я знаю так правильно і хто б казав що слово не сила ми сильні я знаю ми сильні
інколи хочеться простої щирості як молитвою у небо врізатись проломити усі заборони і помисли це мов до рота чогось терпкого і кислого
коли б тобі дівчинко струм по волоссю і ногами у глибокі подвір'я стоптані тоді ти була б безсмертною і досі ступала на літери босою
люди ж бо хочуть впевненості люди ж бо хочуть постійності їм усе заборона їм усе невдоволення це прокурене літо вдихає тебе у легені і дерева пускають у землю корені
твої руки сплелися мов виноградники під легкими ногами апостолів і тіні на стінах бігають колами я благаю заповни цю тишу своїм тілом порівно
вже ранок світає воскреснувши і сонце лоскоче на подвір'ї траву уже скошену хочеться думати про хороше я пришлю тобі усмішку поштою