Розгорнулась земля, наче книжка в дорогу, в дорогу, в дорогу. Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги.
Тільки небо і тільки пшениця під нами, за нами, над нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, тільки безвість вітає вітрами.
Приспів: В дорогу, щоби сонце нам світило В дорогу, ясен круг горів нам угорі, В дорогу, тих країв безкраїх дивна сила, що маниш нас в своїй мінливій грі..
Голубінь, золотавість і зелень яруги, галявини, кручі. Розспівались таємно: дзінь-дзелень цвіркуни в конюшині пахучій.
Залізиста вода із криниці дороги, дороги, дороги. О, відкрий нам свої таємниці, дивний місяцю мідянорогий!
приспів
перші 4 рядки
Бо в дорогах звабливая врода о зелень! о юність! о мріє!. Наша молодість, наче природа, колосистим ще літом доспіє.