Десь колись вже давно на високій горі Жив премудрий досвідчений старець. Часто він повторяв і завжди поучав – Слава Богу за смуток і радість! Слава Богу за все, слава Богу за все, Слава Богу за смуток і радість!
Може, часом тобі хтось погане сказав, Чи з тобою недобре повівся. Знай про це, дорогий, що це Бог допустив, З неприятелем швидко мирися. Слава Богу за все, слава Богу за все, Слава Богу за смуток і радість!
Якщо ти захворів і знеміг в боротьбі, І не можеш з постелі піднятись, Є місця на добро, це за гріх нам дано, Нарікати не треба й боятись. Слава Богу за все, слава Богу за все, Слава Богу за смуток і радість!
Коли ближній тебе очорнив, засудив, Не піддайся журбі і печалі. Знай, Господь для спасіння це все призначив, Щоб прощали й були досконалі. Слава Богу за все, слава Богу за все, Слава Богу за смуток і радість!
Як спокуса прийде, що твій хрест заважкий, І нести його ти вже не в силі, Знай, коли б ти не зміг, то Господь би й не дав, Тож приймай все в любові і мирі. Слава Богу за все, слава Богу за все, Слава Богу за смуток і радість!