Я вже давно змирився, що добро це дивно сьогодні зараз любов на пару годин і потім закриваєш штори. Чи це я такий дурний давно не розумію блін як можна посилати нахуй рідних?
E всьому, що сталось ти сам винуватий. Не треба шукати причини щоб провести до хати ти напевне не зрозумієш мої поступки дибільні, я не зрозумію моду бути найчерствішим.
Тоді, як мав сказати, я промовчав посміхаючись, загорнув в фантік слова. Так щоб не дістала. Я третій місяць тремтячи згадую, подякував. Зима як завжди приносить мені якісь подарочки.
Всередині була гроза було і сонце, всередину провели струм так от тримаюсь досі. По сенсорі кажеш серйозні розмови? та шо ти - життя ж будуєш в віртуалі ну і залишишся роботом.
Бачиш там тінь твоя так весело дай відповідь- раз багато світлого, чому ти бачиш темноту?
Я закривав очі ідучи посеред дороги тоді ж не хвилювали ті які йшли по обочині. Всередині розривався на маленькі шматочки - на бери кусочок так без жадності прошу. Тут вбити можна словами і не важливо чи пошепки. Не важливо нічого якщо ти дійсно хочеш. Якщо дають то бери і йди не питайся нічого. На льодяника посмокчи щоби закрив свій рот вже.
Всі історії пройдені усі люди прогортані, всі живуть то наповну ну а шукають ще дозу. Не шукаючи сенс свій в чужому, а так ти залишися чужий для себе самого.
Забирай забирай я не буду вбивати твій рай те що мав те і віддав час, зачекай