Не можеш впоратися із зефіром, який приніс Тобі. Найскладніші відносини, кажеш, це коли все просто. Аякже. І як же тут не засміятися і не обійняти Тебе, і як же не запитати, якими є найпростіші стосунки? Наші спільні приручені звірі потребують ласки і уваги, наші думки дають собі раду з різного роду відсутностями. Наші дотики – звичка, наші дотики – ніби вмивання кожного ранку.
Чи, може, найліпші ми – це такі ми, коли Ти не можеш впоратися із зефіром, а я не можу впоратися з думками про Тебе. І обоє мовчимо. Авжеж, мовчимо.