Ще вчора були разом як завжди я і ти, Та розійшлись дороги і поросли стежки. Як пахла рута й м’ята у твоєму саду, Коли ще знов, кохана, тебе я там знайду.
Приспів:
А може то не любов була, А тільки твої пусті слова? Що залишили на серці біль вони моїм. Що не судилось, те не збулось, А що було перевелось В гіркий дурман і снів оман.
А за вікном кружляє вже жовтий листопад, Не повернеш, я знаю, нашу любов назад. Не зволікай надію, що вернеться вона, Мабуть лише у мріях і кольорових снах.