С Кірюхой мі знакомі целіх два года, У Кірюхі нєт парня, Он любіт макароні, І єслі к нєму подкатіт, Какой-то підорас, То я нєзамєдляя дам єму в глаз.
У мєня нєт дєнєг, я жіву на стройкє, І Кірюха ходіт чєрєз нєё на помойку, В спортівной футболкє і в лєгінсах драніх, Кірюха нє парєнь, а звєзда тєлєекрана.
Смотрю на нєго, уже которій год, Он вєдро очістіт і снова уйдет, Я занялся спортом, нашел работу, І вот планірую купіть Кірюхе новєнькую тайоту, йоу
Чоткій рєпак я сєйчас сочіняю, Кірюхє он понравітся, я точно знаю, Такіе вот дєла у нас, такіє раскладі, Пойду куплю Кірюхе новую помаду.
Кірюха парєнь нє простой, А почті столічній, Мужік он вполнє сімпатічній, Но очєнь нє прілічній.
Сіжу сєйчас, рєп сочіняю, Под біт тороплівій Кірюхе ісполняю, Дождь бьёт в окно, Но мнє он нє мєшаєт, А просто грустіночкі нємного нагоняєт, йоооо!