Посивіли твої скроні, Аж душа моя болить. Нахилю в твої долоні Голівоньку, хоч на мить. Засіяє біла хата, Засміються рушники, Вийде тато зустрічати, Як у юнії роки.
Приспів: По вербовій кладочці У дитинство повернусь, Із долоней татових Чистої води нап’юсь – І запахне м’ятою Рідний батьківський поріг. Тату, тату, таточку, Тільки не старій.
Я вдивлюсь в твоє обличчя, В очі лагідні твої, І, здається, там курличуть Беззахисні журавлі. Посідаємо близенько Де любисточок росте, Тату, таточку рідненький, В тебе серце золоте.