Подзвони мені. Подзвони цієї ночі. Я хочу смакувати твій голос усім своїм тілом, знаючи, що після шостої вже не їдять. Подзвони. Подзвони мені просто зараз, щоб тільки сказати : Привіт. А хочеш .. ми можемо довго мовчати... І нишком слухати, як втікає з-під ніг цілий світ. Я буду ніжно й старанно тебе цілувати через сотні й десятки миль. А хочеш... я можу зараз все кинути і примчати... Так... щоб міг ти своїми руками волоссячка мого торкатись й не стримував той потяг на смак моря хвиль. Подзвони. Подзвони мені з таксофона, закривши очі. Чи навіть коли стоїш ти під моїм вікном. Я буду виглядати твого дзвінка й тебе. Щоночі. Сьогодні і завтра... а хочеш - повік? Я огорнуся теплом. І все пробачу. Подзвони. Ще поки не пізно. Ще поки мрії юнацькі горять. Любов вчить нас любити, поки слова в телефоні дрібними подихами тремтять.