Руслана - Балада про принцесу - Вона була неначе дитина, принцеса луків, володарка лісу – тварин і птахів. В некошених травах, серед лілей, дитиною світла... | Текст песни
Вона була неначе дитина, принцеса луків, володарка лісу – тварин і птахів. В некошених травах, серед лілей, дитиною світла...
Дальня путь лежить Через хмари і небес блакить, Там в чужім краю Не знайде вона любов свою, Бо вбиває золото красу.
неначе дитина- Принцеса луків. володарка лісу - Тварин і птахів. в некошених травах - Серед лілей. дитиною світла
Тільки не знайшла все, До чого прагнула душа. Золото й парча залишили Обпік на плечах І отруту смерті на устах.
неначе дитина- Принцеса луків. володарка лісу - Тварин і птахів. в некошених травах - Серед лілей. дитиною світла
Але ніхто не в силах Згасити сонце в безодні зла, Ніхто не в силах спинити розталь, Вір, я жива...
Па-па-па... Побачиш там до небокраю - Зелень луків. Побачиш сам володарку лісу - Тварин і птахів. Я там живу де сонце розквітло - Серед лілей. Назвеш мене принцесою світла І світлом людей.
Знову я прийду до тебе, Я з'явлюсь у світлу мить, Тільки треба справді вірити... Я тобі в частинку неба Назбираю всю блакить, Тільки треба справді вірити... А коли зберуться хмари над землею, Не забудь, через сонячні луки В казку путь...