Заспівай, матусю, колискову. Може, я в дитинство увійду. Колосків послухаю розмову, Нескінченну дзигу заведу. Заспівай, матусю, хай відчую, Що є серце більше, ніж моє. Хай теплом промінчик поцілує І гніздечко ластівка зів'є.
А... А...
Заспіваай! Так хочеться співати. Та сама не знаю я всіх слів. Їх згадати може тільки мати, Що чекає дочок і синів. Колискову мати заспівала, І у двері стукали літа, Бо вона її не забувала, Бо проста мелодія свята.