Дальня путь лежить Через хмари і небес блакить, Там в чужім краю Не знайде вона любов свою, Бо вбиває золото красу.
Приспів: Вона була подібна до сонця - Принцеса луків. Вона одна володарка лісу - Тварин і птахів. Зростаючи в некошених травах - Серед лілей. Вона була променем світла - Серед людей.
Тільки не знайшла Все, до чого прагнула душа. Золото й парча Залишили обпік на плечах, І отруту смерті на устах.
Приспів: Вона була неначе дитина - Принцеса луків. Вона одна володарка лісу - Тварин і птахів. Зростаючи в некошених травах - Серед лілей. Вона була дитиною світла - І світлом людей.
Але ніхто не в силах згасити сонце В безодні зла, Ніхто не всилах спинити розталь. Вір, я жива...