Тисячу років тому, а, може, і більше Десь у далеких краях жила королева. Серце скляне вона мала в обмін на вічність, Замість кохання палала лютість січнева. В кожнім столітті вона розлучала коханих, Щоб хоч на мить загублене щастя згадати. Я не хотіла в це вірити, тільки сьогодні Ти поміж нас збудувала крижані грати.
Приспів: Сніжна Королева — синій лід очей, Сніжна Королева — самота ночей. Ти для неї лиш забава, | Ти для мене в серці рана. | Повертайся, мій коханий, до тепла! | (2)
Як я без тебе сама — ти й сам про це знаєш. Ти повертайся, я серце твоє відігрію. Кажуть, що з нею ти зовсім мене забуваєш, Тільки я жодному слову цьому не вірю...