Слова: Олександр Веремчук Музика: Олександр Веремчук
Виконання: Кость Єрофєєв
Можливо, мене поховають на тій же горі, Де сто невідомих стрільців було в землю зарито. Де чорна береза і білі сльозини на ній І сяє волошками в степ непобачене жито. Em Am Де літо бреде по стерні, як поранений вовк, H7 Em Де осінь скрадається лисом безжально похмура. C G Де небо - не більше, ніж вирваний з неба шматок. Am H7 А далі - зажура, зажура, зажура, зажура...
Приспів 1: Em Am Щоб не знати, чи ще хто заплаче D G E7 На могилі чорній на моїй Am H7 G D C H7 Та сказати внукові: "Юначе, Am Hm Em Вип'ють грабарі за упокій".
Приспів 2: І не знати, чи ще хто заплаче На могилі чорній на моїй Та в одному впевнений, одначе - Вип'ють грабарі за упокій.
Програш: Em Am H7 C H7
Я впевнений: панна напише листа про печаль, Про темне життя і про світлу любов волоцюги, Я впевнений: панна напише листа про печаль, А далі - зажура, зажура, зажура, зажура...
Приспів 2 (двічі): Em Am І не знати, чи ще хто заплаче D G E7 На могилі чорній на моїй Am H7 C E7 Та в одному впевнений, одначе - Am Hm Em Вип'ють грабарі за упокій.
Програш: Em Am H7 Em C G Am H7 ...(далі - мелодія приспіву 1)