Мене сварила вчора мама, що біля дзеркала стою, Але вона колись так само дивилась на красу свою, І теж гуляла аж до рання і поверталась на зорі, На двері воду тихо лляла, щоб не скрипіли уночі.
Приспів: Не сваріть мене, мамо, прошу не сваріть, Може мить мого щастя зараз, може мить. Ой не сваріть...
Я знов до дзеркала підходжу, воно від радості блищить, І очі олівцем підводжу, а мама знов мене сварить, Заплачем дзеркало з тобою, не хочуть розуміти нас, Не бути вічно молодою і, як вода, втікає час.