Терпи, малА, бо що для інших просто -
для тебе завжди складно, як на зло.
Ти мала звичку з ним іти наосліп
дорогою, якої не було.
Змирись, малА, сама у всьому винна,
несла на крилах мрії до висот,
озвучувала пісню лебедину
і не вгадала жодної із нот.
Забудь, малА, той час(якщо можливо),
який в тобі так глибоко засів:
як віхола життєва закрутила
між небом і землею двох птахів.
Ту мить, що бУла серцем пережита,
що пам'ятаєш майже до дрібниць:
з небесних далей снігом серед літа
летіло пір'я гордих білих птиць.
Як вітер тИснув холодом під ребра
і навіть ніч була смоли чорніш.
Коли ламалось навпіл ваше небо -
то виливався біль в твій перший вірш.
Пиши, малА, останнім пір'ям з крилець,
якщо чорнило капатиме з рук,
бо ти вже не забудеш, як розбилась
об гострий камінь берега Розлук.
(с) Надя Ковалюк
Рэп минус от [vk.com/art_of_rap] еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1