1.Втікає час кудись, за стуком коліс, За холодом вітрів,за безліччю доріг, За радістю весни,дитячим сміхом літа, Летить він крізь життя , не може зупинитись.
Пр:Нехай летять у весь журавлі , Далеко від батьківського порогу, Важливо так життя прожити на землі, Щоб розпізнати час ,як дар від Бога.
2.Жаліємося часто,що часу в нас немає, І що усе життя його не вистачає , А може то не час,а ми у цьому винні, Що завтра живучи ,не вмієм жити нині.
Пр:
3.Ми в житті - подорожні , Наші руки порожні,а в серцях наших рани ,тож його й нестане , Бог нахилиться низько над нашим зраненим життя, І у погляді Бога, весь біль відійде в забуття..