Я - не хороший син, стільки завдав тобі болю. Марно тратив час і рідко був поряд з тобою, Ти дарувала тепло, я повертався спиною, Мамо, я не заслужив твоєї любові… Ти завжди була поряд, я тебе не помічав; Я просто не розумів тоді, як багато втрачав, Цінніші золота тепер загублені хвилини, Мамо — ти найкраща у всьому світі людина. Ти вірила у мене, навіть коли я сумнівався, І завдяки тобі я сам всього добитись старався, Помилявся у людях, але я вдячний Богу За те, що він обрав для мене таку дорогу. Гадав дорослим бути легко, був на все готовий. Я спалював старі мости, щоб збудувати нові. Старався бути кращим, мамо, аби не гіршим; Я полюбив життя, але тебе ще більше.
Моє життя не кіно, моє життя - це драма В якому тільки одна любові гідна - мама. Моє життя не кіно, моє життя - це драма В якому тільки одна любові гідна - мама.
Я добре знаю, мамо, я не ідеальний син. Я рідко говорив тобі „люблю”, навіть як був малим. В моїй душі панують війни, і тільки ти мій спокій, Я відчув, що не один такий серед мільйонів копій. Прошу, пробач мені за те, що сліз було не мало. Я памятаю мамо, як життя не раз кидало. Ці всі історії сумні записані в блокноті. Пробач, що всі розмови наші відкладав на потім… Часом гортаю цей альбом помалу вечорами, І думаю про те, як ми змінилися з роками: Такий смішний на фото, а зараз занадто серйозний. Мені давно не пять, і я стараюсь бути дорослим. Буває, мучить безсоння аж до самого ранку, Із пустими думками я знову чекаю світанку. Дні пролітають так швидко, неначе експресом, Лише для тебе мамо відкрите моє серце.
Моє життя не кіно, моє життя - це драма В якому тільки одна любові гідна – мама. Моє життя не кіно, моє життя - це драма В якому тільки одна любові гідна – мама.
Моє життя не кіно, моє життя — це драма, В якому тільки одна любові гідна – мама. Моє життя не кіно, моє життя — це драма, В якому тільки одна любові гідна – мама.