Самая Тетяна - Відлуння вірності | Текст песни

• Тексты песен
• Самая Тетяна
• Відлуння вірності

Відлуння вірності

Краплинами ярого воску стікає на крони літо,
А я все в думках крізь весни до тебе лечу, лечу.
Та тільки ніяк не можу на стежці тебе зустріти,
Блукаю осіннім вітром в обірваних струнах дощу.

Приспів:
Чар-зілля червона рута зорею впала в серце,
Здавалось тоді – навіки, здавалось, на все життя.
Чому ж скрипалі осінні виводять минуле скерцо,
А пісня злетіть не в силі, неначе підбитий птах?

Холонуть дзвінкі потоки, ридають вітрів трембіти,
А голос сумної пісні розносить по світу луна.
Не в’януть в твоїх долонях мої запізнілі квіти,
Тому що любов на світі буває лише одна.

Приспів

Краплинами ярого воску стікає на крони літо,
А я все в думках крізь весни до тебе лечу, лечу.

Приспів

Кружляє пожовкле листя, в саду догорає літо,
До тебе в думках я лечу...