"Зі своїм хворим настроє - у пошуках волі соваєм камні по цій лікарні коли годинник зробить свої останні кроки лише тоді - я отримаю спокій"
Malysh В самому центрі цієї країни, усе без змін В чорно-білих сітях_, давно вже всі ми тінні,_ не випадково тут – постійно із кута у кут_ Етюди знищені лишився лиш дим Не зрозуміло ким це було скоєно, прояв теорії словом, _ які ставали повінню Та горе їм, легкою здобиччю вони були для ворога Я думав, що воїн_ . А знову лише марива
та сірий колір – він вже знайомий до болі, не знати волі, нагорода чи кара? Вічно тримати удари Незрушний камінь_ - заручник цієї лікарні Де повно психів та божевільних Напевно сам в цьому винен, бо знов не маю сумнівів Вибрав шлях, хоча знаю_ що буду загубленим Та не соромно совати камінь у різні сторони Хоч спроби кволі, але тут я на волі