Ці дні, що їх уже нема,
По весні чомусь прийшла зима.
Ти впав, ти ніжився на дні,
Ти проспав мелодії сумні.
Ти обіцяєш, силу вдаєш,
Ти потрапляєш у власну павутину.
Життя не рятуєш, життя не даєш,
Ти - не герой і помреш від нікотину.
В той день прийде фізичний біль,
Принесе таємну чорну тінь.
Ти знав, що буде по весні,
Ти кричав і йшов останні дні.
Ти обіцяєш, силу вдаєш,
Ти потрапляєш у власну павутину.
Життя не рятуєш, життя не даєш,
Ти - не герой і помреш від нікотину.
Ти обіцяєш, силу вдаєш,
Ти потрапляєш у власну павутину.
Життя не рятуєш, життя не даєш,
Ти - не герой і помреш від нікотину.
Ти обіцяєш, силу вдаєш,
Ти потрапляєш у власну павутину.
Життя не рятуєш, життя не даєш,
Ти - не герой і помреш від нікотину.
Ці дні, що їх уже нема,
По весні чомусь прийшла зима.
Санмай еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1