Пам'ятаю малим я дивився на небо і мріяв про те, ким я стану, Як я вірити не перестаню, що все буде як собі я представлю, Але на то ми і діти, щоби радіти, щоби не думати що нам надіти, Включивши нітро, бігти проти вітру А час нас далі несе так, почув перший реп на касетах, Потім дізнався, що крім новин, можна читати ше листя в газетах, Татові не повезе так, зі мною, напевно тому що я впертий, Нестерпно, я мріяв про свої концерти, так твердо не стерти, І відомими ми напевно ніколи не станемо братка, Вмілими римами ми розірвемо дешевий саббуфер в девятках, Мрія не тряпка, поки не в білих ми тапках, треки по папках, Тут безпорядки, не врятує взятка, твого татка, А я би хотів продати в ломбард себе, щоб дали лаве, скажи мені тільки, за вбиту печінку мені відвалили би скільки? За чорні легені і нирки, за хворі в уяві картинки, Перед продажею я б залатав в голові, всі, пусті, свої дирки, Я повернувся б назад, Я, записався б в спортзал, Я перестав би жити без правди, куплети тверезим писав би завжди І зараз ночами я би не рвав одіяло зубами, Якшо би тоді мене втримала ти, літаки і вокзали мене би не взяли.